Київський вальс
П. Майборода, А. Малишко
Ночі солов’їніі, ночі весняні,
Доли подніпровські наснились мені.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, — ти щастя моє.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, — ти щастя моє.
Далі неозорії, далі київські сади,
Друже незабутній, ти прийдеш сюди.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, — ти щастя моє.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, — ти щастя моє.
Нам би ще зустрітися в солов’їну ніч,
Теплі зорі київські сяли б довіч.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, — ти щастя моє.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодість мила, — ти щастя моє.
1950
Киевский вальс
П. Майборода, А. Малышко
Перевод Г. Литвака
Ночи соловьиные, вешний шум дубров.
Долы Приднепровья приснились мне вновь.
Снова цветут каштаны,
Слышится плеск Днепра.
Молодость наша — ты счастья пора!
Снова цветут каштаны,
Слышится плеск Днепра.
Молодость наша — ты счастья пора!
Льются песни юности в киевских садах.
Друг мой, ты, я знаю, вернешься сюда.
Снова цветут каштаны,
Слышится плеск Днепра.
Молодость наша — ты счастья пора!
Снова цветут каштаны,
Слышится плеск Днепра.
Молодость наша — ты счастья пора!
Нам бы в ночь весеннюю встретиться опять!
Теплым звездам киевским вечно сиять.
Снова цветут каштаны,
Слышится плеск Днепра.
Молодость наша — ты счастья пора!
Снова цветут каштаны,
Слышится плеск Днепра.
Молодость наша — ты счастья пора!
|
