Пісня буде поміж нас

В. Івасюк

Пролягла дорога вiд твоїх ворiт
До моїх ворiт, як струна.
То ж чому згубився твiй самотнiй слiд,
Знаю я одна, я одна...

Зимна осiнь ще стежки листям не накрила,
Бо до тебе навеснi я повернусь, милий.
Мої руки ти вiзьмеш знову в свoї руки.
Й не розквiтне помiж нас жовтий квіт розлуки.
Не ховай очей блакитний промiнь,
Заспiвай менi в останнiй раз.
Пiсню ту вiзьму собi на спомин,
Пiсня буде помiж нас.
Бо твiй голос, бо твiй голос — щедра повiнь.
Ти, мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде i виросте зелений,
А ти в пicнi будеш завжди бiля мене.

Як зiйдуть снiги iз гiр потоками,
Ой глибокими, навеснi.
Забринить дорога та неспокоєм,
Вдалинi тобi, вдаленi.

Зимна осiнь ще стежки листям не накрила,
Бо до тебе навеснi я повернусь, милий.
Мої руки ти вiзьмеш знову в свoї руки.
Й не розквiтне помiж нас жовтий квіт розлуки.
Не ховай очей блакитний промiнь,
Заспiвай менi в останнiй раз.
Пiсню ту вiзьму собi на спомин,
Пiсня буде помiж нас.
Бо твiй голос, бо твiй голос — щедра повiнь.
Ти, мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде i виросте зелений,
А ти в пicнi будеш завжди бiля мене.